Рецептор фактору росту фібробластів FGFR1 – трансмембранний протеїн, що належить до родини рецепторних протеїнкіназ. Його взаємодія з лігандом супроводжується димеризацією та активацією кіназного домену з наступним автофосфорилюванням тирозинових залишків. Із фосфорильованими тирозинами зв’язуються адапторні протеїни. Це в свою чергу призводить до активації декількох сигнальних шляхів: RAS-RAF-MEK-ERK1/2, PI3K-PKB та PLC-γ/PKC. FGFR1 залучений до регуляції проліферації, диференціювання, міграції, виживання клітин та ангіогенезу.

FGFR1 відіграє важливу роль у формуванні мезодерми, органогенезі нервової системи та формуванні легень під час ембріогенезу. У дорослих організмів, FGFR регулює гомеостаз та відновлення тканин, ангіогенез, запалення та диференціацію адипоцитів. Точкові мутації, ампліфікація чи надекспресія гена FGFR1 спостерігається при декількох онкологічних захворюваннях, таких як лімфома, меланома, гліома, рак легень, грудей, простати та ін.

Інгібітори FGFR1 можуть бути застосовані для лікування раку, що супроводжується зміненою активністю цього рецептора. Інгібітори FGFR1 показали значну ефективність в експериментах in vitro та in vivo на різних типах пухлин з підвищеною активністю кінази. На сьогодні знайдено декілька класів інгібіторів FGFR1, деякі з них знаходяться на стадії клінічних випробувань.

Початковою стадією пошуку інгібіторів FGFR1 у відділі біомедичної хімії був рецепторно-орієнтований віртуальний скринінг колекції сполук. Для збільшення відсотка знайдених інгібіторів використали протокол скринінгу з підбиранням параметрів на низці інгібіторів FGFR1 з відомою позицією у зв’язувальному сайті. В результаті було знайдено 32 класи інгібіторів FGFR1 з ІС₅₀ менше, ніж 20 μМ, що складає 6% від загальної кількості досліджуваних сполук. Для найбільш перспективних класів інгібіторів був проведений пошук структурних аналогів з колекції хімічних сполук і їх біохімічне тестування. Найактивніші класи було оптимізовано в процесі хімічного синтезу та протестовано на антипроліферативну дію у співпраці з відділом генетики людини Інституту молекулярної біології і генетики людини НАН України. Нижче наведено опубліковані класи інгібіторів: